На допомогу вчителю – початківцю

Відділ освіти

Гайворонської районної державної адміністрації

Кіровоградської області

Районний методичний кабінет

                                                            

                                                         А. Д. Рябокучма

                                                                            

                                                                                                                     

Гайворон – 2015

                             

Зміст

1.  Вступ

2. На допомогу молодому спеціалісту  Пам'ятка

3. 9 складових педагогічної майстерності

4. Вимоги до сучасного уроку

5. У якій формі можна провести урок

6. Як підготуватися до уроку

7. Яким повинен бути конспект уроку

8. Орієнтовний перелік формулювань виховних завдань уроку

9. Поради досвідчених колег

10. Як подолати страх перед уроком

11. Як стимулювати працездатність учнів

12. Важливі моменти для виконання "на автоматі"

13. Самоаналіз уроку

14. Поради, які допоможуть вчителю підтримувати інтереси  учнів до навчання

15. Завдання класного керівника

16. Анкета визначення рівня підготовки молодого

      вчителя до проведення виховної роботи

17. Алгоритм  діяльності класного керівника з

      учнями, схильними до правопорушень

18. Як запобігти конфліктним зіткненням

19. Заходи, які здійснює класовод

20. Поради щодо підтримки дисципліни у класі

21. Золоті правила класовода

22. Основні риси, притаманні творчому  вчителю

23. Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей

24. Якості, якими має володіти  вчитель для роботи з обдарованими дітьми

25. Методичні рекомендації молодому вчителю щодо узагальнення досвіду

26. Корисні поради щодо спілкування з учнями

27. Поради тим, хто віддає своє серце дітям

      і бажає розвивати свої педагогічні здібності

28. Заповіді іміджу сучасного вчителя

29. Низка практичних рекомендацій стосовно

      створення  привабливого зовнішнього вигляду

30. Анкета для молодого учителя  (проводиться в кінці першого року стажування)

31. Анкета вивчення запитів молодих учителів

32. Зарядка позитивного мислення "Саме сьогодні"

33. 5 порад які  принесуть   Вам  спокій і щастя

34. Список використаної літератури

Вступ

            Молодий учитель уперше переступає поріг класу. Скільки труднощів чекає його попереду! Він немає практики, йому дуже складно, бо ні з чим порівнювати кожну нову педагогічну ситуацію. Він вчиться бути вимогливим і поступливим, суворим і життєрадісним.

Складність учительської праці полягає в тім, щоб знайти шлях до кожного учня, створити умови для розвитку здібностей, закладених у кожному. Найголовніше – учитель повинен допомогти учневі стати особистістю. Від віри вчителя у можливості кожного учня, від його наполегливості, терпіння, уміння вчасно прийти на допомогу залежать успіхи його учнів на складному шляху пізнання.

           Педагог має пам’ятати, що до кожної дитини в класі треба виявляти чуйність, щирість, не виділяти надмірною увагою обдарованих і не принижувати слабших. Правильно організована робота допоможе кожному учневі відчути себе здібним, потрібним, цікавим для вчителя і своїх товаришів. Саме це – надійний стимул подальшої навчальної роботи учнів із захопленням, з відчуттям особистої гідності.

Збірка порад призначена для вчителів – початківців

Укладач: Рябокучма Алла Дмитрівна

Методист методичного кабінету відділу освіти Гайворонської районної державної адміністрації

На допомогу молодому спеціалісту

Пам’ятка

1. Вивчай можливості кожного майбутнього вихованця. Пам’ятай, без знання стану здоров’я дітей неможливе правильне  навчання та виховання. Виховання має сприяти зціленню дитини від хвороб, набутих у попередні роки.

2. Вступаючи у контакт з дітьми, не варто будувати зверхні взаємини з ними. Пам'ятай, навіть малюк у взаєминах із дорослими певною мірою прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних колективних дій учителя та учня залежить успіх справи. Намагайся частіше хвалити , заохочувати вихованців. Вивчай індивідуальні можливості та потреби кожного з них, наполегливо оволодівай методикою педагогічної співпраці. Карай учня лише тоді, коли без цього не можна обійтися.

3. Частіше всміхайся. Пам'ятай, твоя усмішка дітям свідчить про те, що зустріч з ними тобі приємна, усмішка створює в людей загальний позитивний настрій.

4. Плануючи свої перші уроки, подумай:

- як учні повинні поводитися на уроці, які звички культурної поведінки для цього слід спеціально виховувати і які уже з наявних треба закріпити. Пам'ятай, якщо педагог не виховує в учнів певної системи корисних звичок, то на їхньому місці найчастіше виникають звички шкідливі. З перших уроків виробляй у вихованців певний стереотип поведінки, формуй позитивні навички;

- які види робіт будуть використані учнями на уроці, що необхідно зробити для того, щоб завдання вони виконували технічно грамотно, яка спеціальна підготовка для цього потрібна.

 Пам’ятай, більшість різних порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учня корисною, цікавою роботою. Особливо важливими є два елементи: чого вони навчаються, виконуючи ті чи інші завдання. Та до чого привчаться в процесі цієї діяльності.

5. Важливе завдання вчителя – передбачити ситуації. Які виникатимуть на уроці. Пам’ятай, помилці легше запобігти, ніж виправити її.

6. Вчись вислуховувати учнів до кінця навіть тоді,  коли, на твою думку, вони помиляються чи в тебе обмаль часу. Пам’ятай, кожен вихованець має знати, що ти його вислухаєш.

7.Пам’ятай, основне призначення оцінки – правильно визначити результати навчання учнів, їхні навчальні досягнення, динаміку зміни успішності.

8. Без вимог педагога неможлива організація навчальної та суспільно корисної діяльності учнів.

Здебільшого протягом 45 хвилин уроку вчитель ставить перед своїми вихованцями близько 100 вимог. Пам’ятай слова А. Макаренка: “Без щирої, відкритої, переконливої, гарячої та рішучої вимоги не можна починати виховання колективу». Вимоги мають бути послідовними. Слід досягти обов’язкового їхнього виконання від усього класу, не забуваючи про повагу до особистості учнів.

9. Наполегливо оволодівай навичками самоаналізу уроку. Пам’ятай слова В. Сухомлинського: “Один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб збудити  в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху».

10. Однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як своєї навчально – педагогічної діяльності, так і діяльності своїх колег, оцінювати різноманітні аспекти шкільного життя, здійснювати творчий пошук шляхів подолання труднощів у спілкуванні. Пам’ятай, ведення щоденника з перших кроків твоєї педагогічної діяльності дасть змогу активізувати внутрішній діалог із самим собою, сприятиме розвитку педагогічної думки – відвертої, самокритичної, творчої.

9 складових педагогічної майстерності

Почнемо аналіз із себе, шановний учителю.

Чи є у вас  дев'ять складових  педагогічної майстерності, про які говорить педагогічна наука?

1. Теоретичні знання, здобуті у ВНЗ та в результаті самоосвіти.

2. Методична майстерність – знати, як і чому навчати              ( дидактика та методика викладання предмета).

3. Мовна культура охоплює багатство інтонацій, теми мови, гумор.

4. Педагогічні здібності: вміння чітко поставити завдання перед собою та учнями, довести до них кінцеву мету; вміння контактувати з аудиторією та ін..

5. Особисті якості педагога. Тільки особистість може виховати особистість . Бо в людських неофіційних стосунках  викладач для учнів є певною соціальною цінністю.

6. Педагогічний такт – уміння створити психологічний мікроклімат для забезпечення  атмосфери  ділового, зацікавленого  співробітництва на уроці.

7. Педагогічний оптимізм – уміння бачити в кожному вихованцеві  особистість ( майбутнього ученого, поета, митця і т. д.)

8. Педагогічна тактика. Культура зовнішнього вигляду            ( уміння сидіти, стояти, ходити по аудиторії, виявляти упевненість, спокій, доброзичливість). Це постава, одяг, зачіска, міміка, емоційна виразність, уміння слухати, ставити запитання, розуміти іншого.

9. Педагогічна гордість.  Щире бажання так викласти знання, щоб учень перевершив свого вчителя.

Вимоги до сучасного уроку

  

    1. Нестандартні форми проведення уроку і заходи, які сприяють їх впровадженню.

    

          2. Науковий рівень викладання предмета.

          3. Вибір учителем найефективніших методів і форм роботи.

          4. Розвиток пізнавальних інтересів учнів.

          5. Здійснення міжпредметних зв'язків.

6.     Озброєння учнів прийомами самостійної роботи, формування навичок самоконтролю.

7.     Врахування принципів диференціації та індивідуалізації.

8.     Наявність зворотного зв’язку між учителем і учнем.

9.     Об’єктивність оцінювання.

10. Оптимальність домашнього завдання (характер, обсяг, осмислення, диференціація). Інструктаж.

11. Результативність уроку(ступінь досягнення мети, якість знань та рівень оволодіння вміннями та навичками, позитивні зміни в розвитку і вихованні учнів).

У якій формі можна провести урок

1. У формі гри (змагання) можна провести урок закріплення й удосконалення знань.

2. Як захист оцінки, залік-практикум — урок контролю знань.

3. Аукціон знань, «подорож» в історію предмета є доречними для уроку повторення й систематизації знань.

4. Уроки творчості: урок винахідництва, урок-виставка, урок-твір, урок — творчий звіт та ін.

5. Уроки, що перегукуються із суспільними тенденціями: урок — суспільний огляд знань, урок-диспут, урок-діалог та ін.

6. Інтегровані уроки (одночасно з двох предметів, для різних вікових груп та ін.).

7. Уроки з елементами історизму: урок про вчених, урок-бенефіс, урок — історичний огляд, урок-портрет та ін.

8. Театралізовані уроки: урок-вистава, урок спогадів та ін.

9. Ігрові уроки: урок-ділова гра, урок- рольова гра, урок із дидактичною грою, урок-змагання, урок-подорож та ін.

10. Допоміжні уроки: урок-тест, урок для батьків, урок-консультація та ін.

11. Урок-калейдоскоп.

На уроці учні швидко стомлюються, тому необхідно переключати їх увагу. Крім того, не можна порушувати санітарних норм — слід берегти зір дітей та їх нервову систему. Урок розподіляється на чотири рівні за часом частини:

• «подорож кмітливих»;

• логічна розминка;

• теоретичний блок (пояснення нового матеріалу);

• практична робота.

12. Урок-казка.

Використання казки завжди збагачує урок, робить його зрозумілішим.

Можна використовувати:

• казкові сюжети уроків (авторські);

• пошук основних алгоритмічних конструкцій па матеріалі знайомих казок;

• створення учнівських казок за темою уроку.

13. Урок вивчення нового матеріалу за допомогою опорних конспектів.

Учитель заздалегідь готує опорні конспекти для всіх учнів.

На уроці учні працюють не в зошитах, а з опорними конспектами, що містять теоретичний матеріал уроку, завдання для

закріплення матеріалу.

Як підготуватися до уроку

1. Вчитайся у розділ програми, який потрібно вивчити на даному уроці, а в деяких випадках – і в пояснювальну записку до програми.

2. Вивчи матеріал цього розділу, питання теми.

3. Сформуй задум уроку, дай відповідь на запитання: «Чого б ти хотів досягнути в результаті його проведення?» сформулюй мету уроку ( навчальну, виховну, розвивальну).

4. Уяви колектив класу, уявно намалюй конкретних учнів. Уяви психологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогічного перевтілення, намагайся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.

5. Вибери з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальніші для даного матеріалу та для учнів.

6. Зістав обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюй свої дії на уроці.

7. Продумай структуру уроку та зафіксуй усе знайдене в плані – конспекті.

8. Підготуй наочні та навчальні посібники, не забудь підготувати та перевірити справність ТЗН, комп’ютерної техніки.

9. Повтори подумки або вголос вузлові елементи плану, продумай непередбачені обставини, знайди та зафіксуй запасні варіанти.

10. Спитай себе: «Ти готовий до уроку?»

Яким повинен бути конспект уроку

1.      Початок конспекту оформляється за загальною схемою.

Спочатку  зазначаються:

тема, мета заняття, його тип, методи і прийоми проведення, засоби наочності й технічні засоби навчання, використана в процесі підготовки до заняття література.

     Дидактична мета визначається, виходячи зі змісту матеріалу програми, вона вказує на результат, який передбачається досягнути. Доцільно виділити навчальні завдання, які визначають формування умінь і навичок: виконувати конкретну операцію, дію; відрізняти правильне виконання дії, якою необхідно оволодіти, від неправильного; визначати, пояснювати, обґрунтовувати характерні ознаки, принципи правильного виконання дії.

У конспекті слід вказати розвивальну та виховну функції навчання:

• якими логічними операціями та прийомами розумової діяльності оволодіють учні;

• які почуття пробуджуються у процесі навчання (подиву, зацікавленості, успіху, гордості, співпричетності, відповідальності та ін.);

• які цінності для себе відкривають, усвідомлюють учні;

• які уміння соціальної поведінки формуються на занятті.

У конспекті орієнтовно виділяють такі головні етапи навчального заняття:

• актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду школярів;

• розкриття значущості теми та мотивація пізнавальної діяльності учнів;

• формування системи знань, умінь, навичок учнів;

• закріплення, застосування знань, умінь, навичок у різноманітних ситуаціях;

• домашнє завдання на наступний урок чи інше заняття;

• підведення підсумків обговорення досягнутих результатів, вражень, думок.

Послідовність етапів заняття може бути різною (залежно від його типу).

Молоді вчителі у конспекті зазначають:

• способи, прийоми актуалізації опорних знань (основних понять, визначень, висновків, формул, які учні засвоїли раніше і застосовують у практичній діяльності), необхідних для сприймання учнями нового змісту;

• способи актуалізації позапрограмних знань школярів (знань, набутих з різних джерел інформації, що стали частиною життєвого досвіду); налагодження зв’язку з пройденим матеріалом; поглиблення понять, засвоєних на минулому занятті; форми регулювання роботи класу, отримання

зворотного зв’язку (питання, короткі самостійні повідомлення учнів (бажано вказати прізвища учнів, які будуть залучені до різних видів роботи), індивідуальні завдання, практичні та лабораторні роботи, демонстрація дослідів діючих моделей).

     На етапі мотивації пізнавальної діяльності школярів слід визначити способи постановки мети, розкриття особистісної значущості теми для учнів, пробудження у них інтересу до певного змісту, роботи на занятті, створення емоційного настрою класу, тобто здійснення психологічної підготовки школярів до сприймання нового матеріалу. З цією метою, залежно від рівня готовності класу, змісту теми, можна використати незвичайний, навіть парадоксальний матеріал, проблемну ситуацію, аналогію, несподіване порівняння, ілюстрації, наочні посібники, технічні засоби. Можна стисло описати бесіду, діалог чи дискусію, в процесі яких учні висловлюють міркування щодо теми, очікування, уявлення.

Після підготовчого етапу в конспекті описують зміст активного навчання шляхом взаємодії вчителя та учнів:

• виділяють логічно пов’язані етапи організації спільної навчально пізнавальної діяльності вчителя та учнів;

• зазначають нові факти, положення, уміння та навички, якими повинні оволодіти школярі; описують характер організації діяльності учнів, способи співпраці учителя та школярів, застосування методів і прийомів, що забезпечують продуктивне оволодіння матеріалом певним контингентом учнів, форми їхньої навчальної діяльності й міжособистісної взаємодії;

• формулюють різні типи питань, способи стимулювання классу до розв’язання різних типів завдань;

• накреслюють способи перевірки рівня розуміння, осмислення учнями знань, володіння уміннями й навичками, оцінювання досягнутих результатів;

• зазначають прізвища учнів, які будуть залучені до конкретного виду роботи із врахуванням їхніх індивідуальних особливостей.

Завершальний етап уроку передбачає відпрацювання; вдосконалення; застосування знань, умінь і навичок учнів, оцінення рівня їх сформованості.

      У конспекті також зазначають форми (колективні, групові, індивідуальні) і способи застосування знань у стандартних і змінених умовах (мозкова атака, діалог, дискусії, виконання різноманітних завдань, вправ, лабораторних, практичних робіт); способи мотивації діяльності школярів, організації зворотного зв’язку на певному етапі.

     У процесі планування уроку залежно від мети взаємодії вчителя та учнів на певному етапі заняття виділяють також способи, прийоми реалізації виховних можливостей навчання (зміст активних методів навчання, форми організації навчальної діяльності, взаємин учителя і учнів та інших стимулів).

     Доцільно в конспекті після кожного етапу заняття передбачити висновок, забезпечити їх взаємозв’язок.

     Завершається підготовка до навчального заняття визначенням домашнього завдання на наступний раз.

     У конспекті вказується тема вивчення, підручник, де вона висвітлюється (автор, назва, рік видання, назва розділу, номери параграфів, сторінки), диференційовані (усні, письмові, теоретичні, практичні) завдання. У плані слід зазначити обсяг домашнього завдання, час його виконання учнем.

     Наприкінці навчального заняття доцільно підвести загальний підсумок, зазначити способи залучення учнів до повідомлення власних вражень, міркувань щодо заняття.

Орієнтовний перелік формулювань виховних завдань уроку:

·        прищеплювати дітям почуття доброти;

·        пробуджувати в них співчуття до когось;

·        виховувати товариські взаємини;

·        заохочувати співробітництво дітей;

·        розвивати здатність відчувати стан іншої людини;

·        виховувати турботливість і увагу до своїх рідних;

·        виховувати витриманість;

·        виховувати почуття відповідальності;

·        виховувати шанобливе ставлення до народних традицій, всенародних свят;

·        виховувати здатність бачити красу в природі, предметах побуту, праці, людських взаєминах.

Поради досвідчених колег

1.   Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи   немає непотрібних                      предметів біля дошки, чи чисто в класі.

     Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку.

2.     Не витрачайте багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки. Вводьте систему взаємоперевірки.

3.     Поясніть учням мету, завдання уроку.

4.     Коли пояснюєте новий матеріал, намагайтеся вичленити проблеми, пропонуйте учням вирішувати їх самостійно.

5.     Не спішіть виправляти помилки учня, краще, якщо її виправлять однокласники.

6.     Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці- пропонуйте учням більше писати, розв’язувати прикладів.

7.     На уроці кожен учень має бути на виду, до кожного шукайте індивідуальний підхід.

8.     Під час використання технічних засобів навчання, комп’ютерної техніки, наочності не марнуйте час, намагайтеся використовувати засоби навчання ефективно.

9.     Під час організації самостійної роботи, усних відповідей не квапте учнів.

10.  Використовуйте усі наявні можливості для реалізації принципів розвивального навчання.

11.  Звертайте увагу на виховні аспекти уроку: працездатність, бережливість, зібраність.

12.  Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзвоника. У 1-7 класах обов’язково проводьте фізкультхвилинку в середині уроку.

13.  Пам’ятайте, кожний урок не повинен бути схожим на попередній.

Як подолати страх перед уроком

(Тези для аутотренінгу)

v   Я ґрунтовно підготувався до заняття.

v Я спокійний.

v Настрій у мене гарний, бадьорий.

v Я продумав усі компоненти уроку.

v Я добре знаю всіх учнів, вони дисципліновані, уважні, з повагою ставляться до мене.

v Я підібрав цікавий матеріал і зможу захопити школярів.

v Мені легко з учнями.

v Я цілком володію собою.

Як стимулювати працездатність учнів

• Приходьте у кабінет трохи раніше дзвінка.

• Переконайтеся, чи все готово до уроку, чи чиста дошка, чи підготовлені технічні засоби навчання (комп’ютер, мультимедійна дошка), наочні посібники.

• Заходьте у клас останнім.

• Привчіть учнів до того, щоб вони вітали вас організовано. Огляньте клас, обов’язково — недисциплінованих. Намагайтеся продемонструвати учням красу і привабливість організованого початку уроку, але прагніть до того, щоб на це щоразу витрачалося все менше і менше часу.

• Не гайте марно часу на пошуки сторінки свого предмета в класному журналі: це можна зробити на перерві.

• Необхідно проводити урок так, щоб кожен учень постійно був зайнятий справою. Пам’ятайте: паузи, повільність, байдикування знищують дисципліну.

• Організовуючи учнів, намагайтеся обходитися без сторонньої допомоги. Пам’ятайте: чужий авторитет не принесе вам користі, а швидше зашкодить. Краще зверніться за підтримкою до класу.

• Захоплюйте учнів цікавим змістом матеріалу, створенням проблемних ситуацій, розумовим напруженням.

• Контролюйте темп уроку, допомагайте невпевненим учням повірити у власні сили. Тримайте у полі зору весь клас. Особливо стежте за тими, у кого увага є нестійкою, хто відволікається. Запобігайте спробам порушити робочий порядок.

• Звертайтеся з проханнями і запитаннями дещо частіше до тих учнів, які можуть зайнятися на уроці сторонньою справою.

• Мотивуючи оцінки знань учнів, надайте своїм словам ділового і зацікавленого характеру.

• Зверніть увагу учня на те, над чим йому слід попрацювати, щоб заслужити на вищу оцінку.

• Намагайтеся відзначити позитивне в роботі недисциплінованих школярів, але не робіть це надто часто і за незначні зусилля.

• Завершуйте урок спільною оцінкою роботи класу та окремих учнів, щоб вони відчули задоволення від результатів своєї праці.

• Завершуйте урок із дзвінком.

• Нагадайте учням про обов’язки чергового.

• Стримуйтеся від зайвих зауважень.

• Не забувайте похвалити учня за старання. Це є ефективним стимулом підвищення дисципліни та працездатності. Існує безліч способів сказати учневі «Дуже добре!».

• Ти зараз на правильному шляху.

• Пречудово!

• У тебе це вийшло!

• Правильно!

• Це добре!

• Супер!

• Я пишаюся тим, як ти працював.

• Ти робиш це дуже добре.

• Це значно краще.

• Гарна робота!

• Я щасливий бачити цю роботу.

• Ти робиш гарну роботу.

• Ти близький до істини!

• Мої вітання!

• Це те, що потрібно!

• Я знав, що ти зможеш це зробити.

• Зараз ти це зрозумів.

• Нарешті! Ти швидко вчишся.

• Працюючи так само, ти досягнеш багато чого.

• Я не зумів би зробити краще.

• Це правильний шлях.

• День у день у тебе виходить краще.

• Це спосіб!

• Ти нічого не прогаяв!

• Так тримати!

• Надзвичайно!

• Чудово!

• Це найкраще!

• Остаточно!

• Сенсаційно!

• Тепер нічого тебе не зупинить.

• Це була першокласна робота. Чудово!

• Ще краще!

• Твій мозок попрацював на славу.

• Відмінно!

• Це видатний винахід.

• Фантастика!

• Здорово!

• Ти робиш це красиво!

• Як ти багато зробив! Розумник!

• Ти дійсно це поліпшив.

• Прегарно!

• Вітаю!

• Ти правий!

• Тримати так!

• Ти зробив це вчасно.

• Мені подобається хід твоїх думок.

• Я пишаюся тобою.

• Дуже приємно вчити таких розумних дітей.

• Велика тобі подяка.

• Я не бачив нічого кращого за це.

• Твоя робота принесла мені багато радості.

• Молодчина!

• Серйозний прорив!

• Ось цього я ще не бачив.

• Ти неперевершений сьогодні.

• Це вже успіх!

• Це твоя перемога.

• Тепер ти відчуваєш свої можливості?!

• Ти справжній майстер.

• Щиро радий за тебе.

• Не можу передати свого захоплення.

• Грандіозно!

• Я вірю в тебе, у тебе завжди виходитиме не гірше.

• Ти досягнеш успіху!

• Повідомляючи інформацію, звертайтеся до класу, не повертайтеся до вихованців спиною. Якщо необхідно зачитати текст, станьте на рівні середнього ряду, голову тримайте прямо, а очі опустіть у текст — звук повинен линути в клас. Відривайтеся іноді від тексту, перевіряючи, чи слухають вас.

• Під час заняття підтримуйте з учнями зоровий контакт. Тримайте в полі зору останні парти, проходьте між рядами, обходьте клас. Контролюйте, щоб у роботі брали участь усі вихованці. Допоможіть тим, хто не встигає за рештою (повторіть інформацію, інструкцію).

• Заохочуйте ініціативу, висловлювання, вираження особистої думки. Особливо це стосується соромливих і тривожних дітей. Висловлюйте схвалення тим, хто висловлюється, ставить цікаві запитання, виявляє оригінальність, сумління («Це цікаве питання, дякую», «Дякую, це ваша точка зору» та ін.). Не тисніть на дітей: вони мають право на свою точку зору, що може не збігатися із загальноприйнятою або вашою. У такому випадку поставте дитині кілька запитань, на які вона має дати аргументовану відповідь. Трапляються випадки, коли педагогові необхідно застосувати метод «сократівських бесід»: три запитання, три позитивних відповіді.

Важливі моменти для виконання «на автоматі»

• Починати урок завжди вчасно.

• Завжди бути готовим до уроку.

• Готуватися до кожного уроку творчо, придумуючи щоразу щось цікаве.

• Розподіляти увагу в такий спосіб, щоб на будь-якому етапі уроку тримати в полі зору весь клас, запитуючи учня, якщо він відволікається або розмірковує про щось особисте.

• Не зневажати записами на дошці, навіть нескладними кресленнями, малюнками, адже учень, яким би неуважним він не був, обов’язково перепише з дошки до зошита.

• Обов’язково записувати на дошці тему уроку,  домашнє завдання; стежити, щоб усі учні записали домашнє завдання до щоденників.

Самоаналіз уроку

1.Яка тема уроку? Чи збігається вона з календарно – тематичним плануванням?

2. Чи правильно визначено мету, завдання уроку? Чи розкривають вони найголовніше в навчальному матеріалі?

3. Чи правильно обраний тип уроку (відповідає до теми та мети уроку)?

4. Чи відповідає структура уроку обраному типу уроків?

5. Чи ефективно розподілено час уроку: 1\3 уроку  робота з новим матеріалом, 2\3 – самостійна та пізнавальна діяльність учнів?

6. Чи є оптимальним вибір методів та прийомів навчання, наочності, використаних на уроці?

7. Що саме з ППД ви використали на уроці?

8. Чи вдалося вам диференціювати навчання на уроці?

9. Чи були активними діти на уроці? Якщо ні, то чому: а) дітям було нецікаво; б) дітям було важко зрозуміти вас; в) переважав авторитарний стиль спілкування з учнями?

10. Чи не велике за розміром домашнє завдання ви дали дітям і чи вдалося підготувати дітей до нього?

11. Чи зуміли ви провести короткий ефективний підсумок уроку ( тобто знову наголосити на головному в навчальному матеріалі уроку ), оцінити відповіді учнів?

12. Дайте оцінку своєму уроку, своїй діяльності на уроці. Чи реалізовані мета, завдання уроку?

Поради, які допоможуть вчителю підтримувати інтерес учнів до навчання

ü Навчайте та виховуйте так, щоб учень відчув, зрозумів і переконався, що стати освіченим і вихованим – найважливіша життєва необхідність людини. Це суттєво буде сприяти виникненню інтересу до навчання.

ü Намагайтеся, щоб учні розуміли суть і зміст кожного слова, речення: для цього розкривайте  поняття, пояснюйте незрозумілі слова, спираючись на знання й досвід учнів, аргументуйте свої пояснення.

ü Те, що учням невідомо, логічно пов’язуйте з виникненням певних асоціацій. У протилежному випадку не буде усвідомленого навчання.

ü Не забувайте , що головне не знання предмета, а особистість , яка формується. Навчайте і виховуйте так, щоб учень не був «додатком» до навчальної дисципліни, а навпаки – суб’єктом її активного засвоєння. Пам’ятайте, що не навчальний матеріал формує особистість, а вчитель своєю діяльністю.

ü Навчайте знаходити й виділяти головне та другорядне в тому, що вивчають учні, домагайтеся розуміння головного. Застосовуйте оптимальну кількість прикладів, але так, щоб вони не затьмарювали суті головного.

ü Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами  пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.

ü Частіше використовуйте запитання «чому», щоб зацікавити  учнів і навчити їх мислити.

ü Не навчайте, спираючись на авторитет. Застосовуйте докази, що ґрунтуються на логічних міркуваннях. Усе аргументуйте.

ü Ширше застосовуйте в навчальному процесі практичні ситуації, домагайтеся від учнів їх самостійного аналізу , розуміння й осмислення, а там, де треба, і критичної оцінки.

ü Створюйте під час навчання проблемні ситуації , які потребують самостійних, творчих і активних дій та залучення учнів до їх розв’язання.

ü Навчайте так, щоб знання набули сили переконань і керівництва до дії.

ü Привчайте учнів мислити й діяти самостійно. Не допускайте підкалування й копіювання.

ü Пам’ятайте, що майстерність ставити запитання й вислуховувати відповіді – одна з найважливіших умов виклику й підтримання інтересу.

ü Зрозуміле й доступне пояснення вчителя не досягне мети, доки воно не стане предметом  інтересу учнів: користуйтеся всіма засобами, щоб викликати й утримати інтерес в учнів.

ü Використовуйте перевагу взаємного навчання учнів. Забезпечуйте  умови для розвитку колективних форм пошуку розв’язування  проблемних питань.

ü Те, що говорить однокласник, діти часто сприймають краще й легше, ніж пояснення вчителя.

ü Ставте учнів у ситуації, які вимагають від них виявлення та пояснення  розбіжності між спостережуваними фактами й наявними знаннями.

ü Контролюйте чинники, які відволікають увагу учнів від об’єкта навчання, усувайте причини, що негативно впливають на якість навчально-виховного процесу.

ü Успіху в навчанні учні досягають тільки тоді, коли все, що викладають педагоги, так обґрунтовано доказами й аргументами, що не залишається сумніву, ні забуттю та викликає інтерес.

ü Постійно й терпляче привчайте учнів до самостійної праці, поступово ускладнюючи її і створюючи можливості для самостійного розв’язання дедалі складніших завдань.

ü Терпляче й доброзичливо виправляйте  помилки учнів, яких вони припускаються під час усного опитування й письмових робіт; привчайте їх до систематичного аналізу помилок.

ü Пам’ятайте, що послідовність навчання передбачає  використання таких правил (тільки за таких умов можна сформувати й підтримати в учнів інтерес до навчання): від простого до складного, від нижчого до вищого від відомого до невідомого, від попереднього до наступного.

ü Не приступайте до вивчення нового матеріалу попередньо не виробивши в учнів двох  найважливіших якостей: інтересу та позитивного ставлення до нього. Пам’ятайте: знання, отримані насильницькими методами, нестійкі.

ü Якщо ви помічаєте, що темпи навчання знизилися, негайно з’ясуйте причину. Найпоширеніші з причин: втрата (зниження) інтересу до навчальної праці й утома. Намагайтеся знайти засоби відновлення інтересу. Не інтенсифікуйте темпів навчання штучно.

ü Не зловживайте прямими завданнями та вказівками. Привчайте учнів прислухатися до своїх слів. Про найцікавіші для них речі повідомляйте стримано. Практикуйте на заняттях цікаві «відхилення», «домашні заготовки», експромти. Замість «чергової нотації» - притча, легенда, приклад або жарт, і слухачі вас зрозуміють.

ü Виявляйте своє оптимістичне ставлення до учня. Не кажіть про нього «нездібний», а кажіть «здібності в нього ще не розкриті».

ü Менше критикуйте, більше допомагайте. Будьте великодушні – умійте прощати. Нетактовність, несправедливість учителя – аморальні.

Завдання класного керівника

  Робота класного керівника спрямована на вдосконалення розвитку цілісної, всебічно та гармонійно розвиненої  особистості учня.

Формуючи систему роботи класного керівника з учнівським колективом, слід приділити належну увагу:

-         згуртуванню та розвитку учнівського колективу;

-         вияву психолого-педагогічних ознак учнівських груп та організації роботи з ними;

-         педагогіці саморегуляції діяльності й особистості дитини;

-         створенню умов самовиховання;

-         розвитку гуманного та відповідального ставлення до навчання, поведінки в учнівському колективі;

-         гармонійній взаємодії вчителя, учнів та батьків;

-         розвитку морально-етичних рис особистості;

-         узагальненню досвіду роботи педагогів та ретроспективному аналізу особистої практики;

-         різноманітним формам роботи з учнівським та батьківським колективами та самим учнем;

-         корекції сімейного виховання, емоційному  тонусу та духовному світу учнів і вчителів;

-         використанню народної дидактики;

-         стосункам класного керівника керівника з учителями, учнями та батьками;

-         розвитку комунікативних рис учителів, учнів та батьків.

Анкета визначення рівня підготовки молодого учителя до проведення виховної роботи

1.     У чому причина ускладнень у виховній  діяльності:

-         мені не подобається займатися виховною роботою;

-         недостатня теоретична підготовка;

-         не вистачає часу;

-         погано володію методиками наукової організації педагогічної праці;

-         не бачу результатів своєї праці, що є психологічним бар’єром.

2.      Яка допомога Вам потрібна:

-             допомога адміністрації;

-             допомога наставника;

-             методична допомога в процесі роботи «Школи молодого вчителя»;

-             надання готових сценаріїв різних виховних заходів;

-             інше.

3.          Які виховні заходи Ви проводили в цьому навчальному році? Які форми виховної роботи викликали найбільші ускладнення? У чому причина такого стану?

4.      З якими труднощами Ви зіткнулися під час підготовки та проведення виховної роботи?

Алгоритм діяльності класного керівника з учнями, схильними до правопорушень

Класний керівник:

·        Веде облік учнів класу, схильних до правопорушень.

·        Веде щоденники психолого-педагогічних спостережень за учнями, схильними до правопорушень.

·        Здійснює індивідуальну роботу з дітьми, схильними до правопорушень.

·        Співпрацює зі службою у справах неповнолітніх, соціальною службою для молоді.

·        Залучає проблемних підлітків до різних видів діяльності: громадської, суспільно-корисної, спортивної, творчої, пізнавальної, акції милосердя тощо.

·        Популяризує серед учнів потребу в здоровому способі життя, виховує в них прагнення позбутися згубних звичок.

·        Інформує батьківську громадськість про дотримання учнями, схильними до правопорушень норм поведінки, стан їхньої успішності.

Як запобігти конфліктним зіткненням

1.     Інколи потрібно залишати учнів у спокої: нічого від них не вимагати, не докучати з допомогою, не повчати, як поводити себе в тій чи іншій ситуації. Особливо це необхідно у випадках, коли в дитини поганий настрій, коли вона роздратована тощо. Тоді допомога вчителя видається насильницькою й сприймається негативно, що може спровокувати конфлікт.

2.     Неадекватна реакція учнів на жарт учителя – поштовх до конфліктного зіткнення. Саме тому треба бути особливо обережним із гумором і жартом, щоб ненароком не образити учнів. Треба чітко усвідомлювати, що не кожна дитина здатна зрозуміти жарт, особливо, якщо він виглядає демагогічно й натужно, як насмішка над промахами учня чи навіть над особистістю.

3.     Нерідко причиною конфлікту між учителем і учнем є порушення педагогом своїх обов’язків із намаганням перекласти всю відповідальність за наслідки на учнів. Ні порушувати, ні перекладати, ні нехтувати своїми професійними обов’язками педагог не має ніякого морального права. Педагогічна етика не дозволяє це робити.

4.     Однією з причин конфлікту є оманливі повідомлення, зроблені в усній чи письмовій формі, котрі містять явну неправду. Вони завдають шкоди людям, спричиняють конфлікт між особистостями. Що ж робити вчителю, щоб цього не припускатись? Ні в якому разі не брати до уваги неперевірену інформацію, обвинувачення, доноси й не діяти відповідно до них. За необхідності потрібне особисте розслідування, щоб перевірити істинність подібних повідомлень, як з боку учнів, так і з боку батьків чи колег. Незалежна інформація, отримана в ході розслідування, дає підставу або на прийняття якихось дисциплінарних дій,  або для пред’явлення обвинувачення тому, хто дає оманливі повідомлення. Якщо вже між дітьми, між учителем і дітьми наявні деструктивні стосунки внаслідок поширення пліток, потрібно знайти того, хто їх поширює, розпалює конфліктні ситуації. Цим самим можна створити можливість для їх урегулювання, зміни міжособистісних стосунків і відновлення гармонії.

Заходи, які здійснює класовод

Щоденно

•         З’ясування причин відсутності учнів на заняттях, фіксація    пропусків у класному журналі.

•         Бесіди з учнями, які запізнюються.

•         Організація чергування по класу.

•         Індивідуальна робота з учнями.

•         Контроль зовнішнього вигляду школярів.

•         Організація харчування дітей.

Щотижня

•         Проведення виховних годин.

•         Перевірка щоденників.

•          Проведення заходів у класі за планом роботи.

•         Робота з активом класу, організація діяльності органів учнівського самоврядування.

•         Контроль за виконанням доручень.

•         Організація прибирання території пришкільної ділянки.

•         Робота з батьками.

•         Робота з вчителями, які працюють у класі.

•         Зустріч зі шкільним лікарем (медсестрою), отримання довідок про хвороби учнів.

Щомісяця

•         Проведення класних зборів.

•         Проведення бесіди з безпеки життєдіяльності.

•         Організація чергування класу по школі.

•         Відвідування уроків  учителів-предметників у своєму класі.

•         Тестування, анкетування учнів з метою вивчення їхніх індивідуальних особливостей та аналізу розвитку учнівського колективу.

•         Контроль за станом підручників.

•         Зустрічі з батьківським активом.

•         Відвідування уроків удома.

                                                                                                                                     

Один раз на семестр

•         Оформлення класного журналу за підсумками семестру, складання звіту.

•         Заповнення табелів успішності та видавання їх учням.

•         Проведення батьківських зборів.

•         Участь у роботі семінару, методичного об"єднання класних керівників.

•         Аналіз виконання плану роботи, корекція плану виховної роботи .

•        Складання плану роботи на канікули. 

Один раз на рік

•         Аналіз та складання плану виховної роботи.

•         Проведення відкритого виховного заходу.

•         Оформлення особових справ учнів.

•         Статистичні відомості про клас ( на 5 вересня).

•         Робота з підручниками (видача на початку навчального року та повернення в бібліотеку наприкінці року).

•         Написання характеристик ( за необхідності).

Поради щодо підтримки дисципліни у класі

 

 Раціонально використовуйте час на уроках, при порушенні дисципліни не поспішайте звертатися до адміністрації, батьків. Краще встановити контакт з учнем самостійно.

1.     Поводься так, щоб учні відчули що Ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.

2.     Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування, урок має чіткі завдання, виконуйте їх.

3.     Дотримуйтесь доброзичливого мажорного тону, будьте уважні до кожного учня.

4.     Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки, не припускайте перевтоми учнів.

5.     Створюйте такі умови, щоб слабкі, важкі діти мали можливість відчути себе лідерами.

6.     Будьте привітними, але враховуйте, що фамільярність може породити неповагу.

7.     Не виявляйте антипатії до важких учнів – це породжує погану поведінку з їхнього боку.

8.     Не припускайте появи «любимчиків», це ускладнює відносини в колективі.

9.     Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову.

10. Не соромтеся виявити почуття гумору, дітям імпонує веселий, оптимістичний учитель.

11. Не забудьте привітати дитину з днем народження, надіслати похвальний лист батькам.

Золоті  правила класовода

    

1.     Учитель має викликати любов і повагу школярів до себе. А   це  можливо, коли він сам любить, поважає та піклується про кожну дитину, у стосунках з учнями чесний і відвертий.

      2. Учителю не слід мати "любимчиків". Дитина прислухатиметься до порад такого вчителя, виконуватиме його прохання, ділитиметься з ним найсокровеннішим.             

3.     Він має бути веселим, жартами підтримувати учнів, створювати позитивну атмосферу.

4.     Педагог має правильно використовувати свій час. Щоб поповнювати запас енергії завдяки природі, мистецтву.

5.     Учителю слід завжди бути доброзичливим. У дитині немає нічого такого, щоб вимагало жорстокості. Зло перемагають добром, любов'ю. Учитель повинен бажати дитині лише добра, виховувати в ній добро власними вчинками, і дитина відповість тим самим.

6.     Учителю варто читати більше наукової літератури. З такою людиною учням завжди цікаво.

7.     Завдання вчителя як особистості "знайти себе в собі " й допомогти дітям зробити те саме.

8.     Учитель має володіти мистецтвом індивідуальних бесід з дитиною, уміти її вислухати. Підтримати в ній вогник самоповаги. Не можна обговорювати поганих вчинків привселюдно. Самоповага народжується із радощів за себе, за свій успіх.

9.     Класоводу необхідно створити доброзичливий учнівський колектив, в якому кожна дитина пам'ятає, що поруч з нею людина, з інтересами якої треба рахуватись.

10. Педагогу слід мати гаряче серце й холодний розум, щоб не допустити поспішних, непродуманих рішень; не залежати від настрою.

11. Учителю потрібно дорожити довір'ям дитини, любити її, захищати, поважати її почуття. Тоді між учителем і дітьми складатимуться доброзичливі, щирі стосунки. Педагог має берегти найвище благо: людську гордість, недоторканість особистості, гідність дитини.

12. Класоводу необхідно виховувати в дітей самодисципліну, боротися з лінощами. Разом з батьками слід працювати над тим, щоб дитина сама себе обслуговувала. Діти мають розуміти, що навчання в школі – це їхня найважливіша робота.

Учитель – це той, хто володіє найбільшою педагогічною майстерністю, постійно пробуджує в юному серці бажання бути хорошим, бажання стати сьогодні кращим, ніж учора, почуття самоповаги.

Основні риси, притаманні творчому вчителю

Ø Відповідальне ставлення до своєї справи, сумлінне виконання обов’язків у будь-яких ситуаціях і за будь-яких умов.

Ø Постійний пошук оптимального способу реалізації завдань, які потрібно виконати, пошук методичних знахідок.

Ø Бажання й уміння досягти позитивних результатів навіть за несприятливих умов.

Ø Розвиток фантазії, уміння бачити незвичайне навіть у звичних ситуаціях.

Ø Прагнення сформувати творчу особистість школяра.

Ø Артистизм, уміння розвивати, стимулювати дитячу уяву.

Ø Уміння створювати проблемно-пошукові ситуації, ситуації успіху.

Ø Педагогічна тактовність.

Ø Загальна культура особистості.

Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей

1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо. 

2. Підкреслюй інтерес дітей до нового. 

3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання. 

4. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай її. 

5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок. 

6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи. 

7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує. 

8. Вчи дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті. 

9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість. 

10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї. 

11. Розсіюй страх у талановитих дітей. 

12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати. 

13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви. 

14. Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент. 

15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів. 

16. Розвивай критичне сприйняття дійсності. 

17. Вчи доводити починання до логічного завершення. 

18. Впливай особистим прикладом. 

19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання. 

20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення. 

21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят. 

22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації. 

23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках. 

24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук. 

25. Пам'ятай, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити" (К.Д.Ушинський). 

Якості, якими має володіти вчитель

для роботи з обдарованими дітьми

     

      1. Бути доброзичливим і чуйним. 

2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси. 

3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку. 

4. Мати широке коло інтересів. 

5. Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із навчанням обдарованих дітей. 

6. Мати педагогічну і спеціальну освіту. 

7. Володіти почуттям гумору. 

8. Мати живий та активний характер. 

9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до постійного самовдосконання. 

10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд. 

11. Бути цілеспрямованим і наполегливим. 

12. Володіти емоційною стабільністю. 

13. Уміти переконувати. 

14. Мати схильність до самоаналізу. 

Методичні рекомендації молодому вчителю щодо узагальнення досвіду

1.     Уважно стежте за науково-методичною літературою, ведіть бібліографію літератури з питання, що цікавить Вас.

2.     Зберігайте та накопичуйте матеріали, що відображають         досвід Вашої роботи: плани, конспекти, дидактичні посібники, питання учнів, відповіді, свої спостереження за духовним розвитком школярів.

   Відзначайте при цьому Ваші сумніви, невдачі.

3.     Обираючи тему для узагальнення досвіду, постарайтеся врахувати успіхи  і недоліки у вашій роботі і ваших товаришів. Доцільно узяти тему, яку Ви вважаєте найбільш важливою і потрібною, і постарайтеся її оформити як можна точніше, конкретніше.

4.     Визначте  форму узагальнення. Це може бути доповідь, стаття. Але можна узагальнити досвід і по іншому. Наприклад, привести в  систему Ваші методичні матеріали (плани, картки, схеми, види самостійних вправ учнів), супроводжуючи їх короткими роз’ясненнями.

5.     Складіть короткий план теми (3-4 основних питання), потім складіть по темі тези. Пригадайте і помістіть в плані факти, які будуть використані як підстава для Ваших  висновків. Знову і знову уточнюйте план; вже в ньому має бути основна ідея і логіка викладу теми.

6.     Далі доповідь. Спочатку – чернетка. До межі скорочуйте введення, уникайте спільних фраз. Літературу  використовуйте не для повторення вже сказаного, а для поглиблення і систематизації своїх спостережень і висновків.

7.      Оцінюйте практично свій досвід. Кажучи про  успіхи, не забудьте розповісти про недоліки, труднощі, помилки. Головний критерій хорошого досвіду – результати. Розповідь про досвід непереконлива і малоцікава, якщо в ній не показано, як зростають і розвиваються учні.

8.     Матеріал прагніть викладати коротко, просто, логічно, послідовно, уникаючи повторень.

9.     Працюючи над темою, радьтеся з колективом, зі своїми колегами, розповідайте їм про свої труднощі, сумніви. Так можуть з’явитися коштовні  думки,  потрібні факти.

10. Підберіть і належним чином оформіть додатки (схеми, картки таблиці, роботи учнів, списки літератури і так далі).

11. Пам’ятайте, що узагальнюючи педагогічний досвід, Ви виконуєте важливий суспільний обов’язок, сприяєте подальшому поліпшенню справи навчання і виховання дітей.

Корисні поради щодо спілкування з учнями

·        Дитина спізнилася на урок – її варто запитати, чи не трапилося чого.

·        Учень неуважно слухає пояснення вчителя – у коректній формі поцікавитися, які думки, проблеми його відволікають.

·        Учень не виконав завдання – буде коректно висловити припущення, що йому завадили серйозні обставини.

·        Учень забув удома ручку (зошит, лінійку) – запропонуйте йому свою допомогу.

·        Бійка дітей – результат невміння розв’язати  конфліктне питання.

·        Дитина голосно щось сказала. Перебила вчителя – можливо її щось нервує.

·        Відчинилися двері під час уроку – мабуть, щось трапилося і вимагає нашого втручання, нашої присутності.

·        Ніхто з учнів класу не хоче йти до дошки – чи не страх є причиною цього?

·        Учень не був на уроці – в такому випадку висловіть йому співчуття з цього приводу.

·        Діти гарно працюють на уроці  - в такому випадку висловіть своє задоволення і подякуйте за спілкування.

·        У разі несподіваного успіху і вражаючих результатів не бійтеся вигукнути «Браво!» і виразити свою радість.

Поради тим, хто віддає своє серце дітям і бажає розвивати свої педагогічні здібності

·        Завжди посміхайтеся.

·        Дітей зустрічайте словами: «Я чекала вас!»

·        Любіть кожну дитину.

·        Відчувайте відповідальність за долю кожної дитини.

·        Виховуйте себе, бо особистість виховується особистістю.

·        Будьте благородними, бо благородна людина виховується благородною людиною.

·        Будьте добрими, бо доброта виховується добротою.

·        Милуйтеся красою та допомагайте дітям осягнути щастя бачити красу.

·        Поповнюйте свої знання, допомагайте дітям  осягнути щастя здобувати  знання.

·        Любіть і допомагайте дітям осягнути щастя дарувати і приймати любов.

·        Проявляйте інтерес до життя дитини.

·        Співпрацюйте з нею не тільки у вчинках, а й у думках.

·        Спілкуйтеся з дитиною як із дорослим.

·        З кожною дитиною встановлюйте особисті, довірливі взаємини.

·        Допомагайте дитині знайти своє «Я».

·        Радійте, коли вона досягає успіху.

·        Культивуйте в собі  великий дар терпіння.

·        Розмовляйте з дітьми спокійно.

·        Висловлюйте дітям подяку за роботу на уроці.

·        Слухайте своє серце, бо тільки своїм серцем дійдете до сердець дітей.

Заповіді іміджу сучасного вчителя

Ø Роби все вчасно і професійно.

Ø Завжди будь люб’язним, привітним і доброзичливим.

Ø Ніколи не говори зайвого. Думай про наслідки сказаного тобою.

Ø Пам’ятай, що успішна робота – професіоналізм плюс порядність.

Ø Дбай про своє ім’я – це найвища цінність сучасного вчителя.

Ø Думай про інших, а не лише про себе. Турбуйся про своїх колег, учнів – вони створюють твій імідж.

Ø Дбай про свій зовнішній вигляд. Пам’ятай: привабливий зовнішній вигляд – запорука позитивного іміджу.

Ø Говори і пиши грамотно. Твої мова й мовлення – ознаки інтелекту.

Ø Пам’ятай, що впевненість у собі не повинна заважати скромності.

Низка практичних рекомендацій стосовно створення привабливого  зовнішнього вигляду починається із часток НЕ і НІ, тобто з протилежного: чого не має бути.

Ø Не слід уводити в гардероб  учителя ультрамодний одяг, незвичайний фасон якого відволікає увагу школярів.

Ø Недоречним є вбрання занадто яскравих тонів, бо ж воно стомлює  і навіть дратує учнів, як стверджують психологи.

Ø Неприпустимо навіть молодому вчителю з’являтися в школі в шортах.

Ø Не слід втрачати почуття міри: потрібно чітко визначати, коли необхідно одягати класичний костюм, коли робочий халат, коли святкове вбрання, коли спортивний одяг, а коли светр і джинси.

Ø Не перетворюйтесь у «синю панчоху», тобто носіть той одяг, що Вам до вподоби й пасує, естетично витриманий, ошатний, модний, елегантний і комплексний.

Ø Не захоплюйтесь сіро-буденним одягом.

Ø Не забувайте, що одяг має бути завжди охайним, чистим, відпрасованим, зручним і не заважати здійснювати педагогічні дії.

Ø Не носіть тривалий час один і той же одяг, варто якнайчастіше  «оживляти» його, комбінувати та прикрашати.

Ø Не носіть взуття босоніж, на високих підборах, бо його стукіт відволікає увагу учнів і, крім того, ноги будуть швидко втомлюватися.

Ø Не варто знаходитись у теплих приміщеннях у чобітках, якими б гарними вони не були, оскільки цей вид взуття призначений суто для вулиці, а туфлі – для приміщень.

Ø Ні в якому разі не перебувайте в приміщенні школи в головному уборі (це правило етикету стосується як чоловіків, так і жінок), бо в противному випадку Ви подаєте негативний приклад дітям, до того ж це відчутно зашкоджує вашому волоссю.

Ø Не забувайте, що довге, розпущене, непідібране волосся заважає під час роботи з дітьми.

Ø Неприпустимо вчителям-чоловікам приходити до школи неголеними.

Ø Не допускайте експериментів зі своїм волоссям, незвичайні зачіски й часті зміни кольору волосся відволікають увагу школярів.

Ø Не рекомендуємо прикрашати себе в школі занадто дорогими й яскравими коштовностями, біжутерією чи аксесуарами, які до того ж можуть заважати  працювати й спілкуватися з учнями (довгі сережки чи намисто, каблучки на всіх пальцях, «музичні» прикраси тощо). Окрім того це може викликати заздрощі в старшокласників.

Ø Не варто користуватися парфумами з різким чи сильним запахом, оскільки смаки в усіх різні та можливі алергічні реакції  на той чи інший парфум.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

Анкета для молодого вчителя

(проводиться в кінці першого року стажування)

1.     Чому Ви обрали професію вчителя:

а) подобається робота з дітьми;

б) підходить режим і характер роботи вчителя;

в) вирішальний вплив мала любов до даної спеціальності;

г) під впливом бажання здобувати вищу освіту;

д )під впливом інших чинників, яких?

2.     Чи хотіли б Ви перейти на іншу, непедагогічну роботу:

а) так;       б) ні;       в ) не знаю.

3.     Чи подобається Вам робота в школі:

а) так;      б) ні;       в) байдуже.

4.     Що подобається Вам найбільше:

а) проведення уроків;

б) позакласна робота з предмета;

в) позакласна виховна робота;

г) робота з батьками;

д) робота над темою самоосвіти;

е) методична робота;

є) громадська діяльність.

5.     Чи обрали б Ви знову для вступу, якби можна було повернути  час, педагогічний ВНЗ:

а) так;        б) не знаю;      в) ні.

6.     Що викликає найбільше труднощів у Вашій роботі:

а) підготовка до уроків;

б) організація навчального процесу;

в) спілкування з учнями, їхніми батьками, колегами, адміністрацією;

г) підготовка до виховної роботи;

д) проведення виховних заходів;

е) організація свого часу та праці ( питання НОП);

є) ведення шкільної документації;

ж) аналіз своєї діяльності, внесення відповідних коректив;

з) інше, що саме?

7.     Як Ви оцінюєте свою підготовку до педагогічної праці:

а) фахову – цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

б) з методики викладання – цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

в) з організації спілкування – цілком задоволений, задоволений, не задоволений.

г) з виховної роботи – цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

д) із самоосвіти – цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

е) з уміння організувати свою працю – цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

є) з інших боків, яких?

8.     Як Ви ставитеся до обраної професії:

а) задоволений цілком;

б) більше не подобається, ніж подобається;

в) байдуже;

г) більше подобається, ніж не подобається;

д) зовсім не подобається;

е) не можу визначитися.

9.     Як було організовано Ваше стажування:

а) добре;

б) задовільно;

в) незадовільно.

10. У чому полягало це стажування:

а) був інтенсивний план стажування;

б) був призначений учитель-наставник;

в) була добре організована робота з наставником;

г) цією роботою цікавилася адміністрація;

д) інше, що саме?

Анкета вивчення запитів молодих учителів

( проводиться в кінці навчального року)

1.     Уроки кого зі своїх колег Ви відвідали?

2.     Що Вам особливо сподобалося на цих уроках?

3.     Скільки уроків відвідали у Вас наставники?

4.     Що  Ви взяли для себе від наставників?

5.     Хто, крім наставників, допомагав Вам у підготовці до уроків?

6.     Яку методичну літературу Ви  використовуєте в підготовці до уроків?

7.     Які труднощі  Ви відчуваєте під час проведення уроків? Яку, на Вашу думку, допомогу слід надавати  з метою поліпшення якості роботи?

8.     Яких труднощів Ви зазнаєте під час використання наявної  навчально-матеріальної бази? Що, на Ваш погляд, потрібно зробити для її вдосконалення?

9.     Чи задовольняє Вас розклад уроків, позакласних заходів?

10. Що слід зробити для поліпшення роботи шкільних методичних об’єднань? Чи допомагають вони Вам у роботі?

11. Які загальношкільні заходи ( педради, методоб’єднання, психолого-педагогічні семінари, ділові, рольові ігри тощо) найбільше Вам запам’яталися? Чому?

12. Чи задовольняє Вас система самоосвіти, підвищення кваліфікації, яка склалася в школі?

13. Що, на Ваш погляд, слід зробити для збільшення часу на самоосвіту?

14. Що нового Ви дізналися за минулий навчальний рік під час відвідування відкритих уроків, взаємовідвідування уроків, зокрема, свого наставника?

15. Які методичні прийоми, на Вашу думку , Ви вдосконалили впродовж року?

16. Якої методичної допомоги Ви потребуєте від шкільної адміністрації, наставників?

17. Що необхідно зробити для поліпшення індивідуальної роботи з учнями?

18. Які загальношкільні заходи для учнів Вам найбільше сподобалися і були, на Вашу думку, найефективнішими? Чому?

                Зарядка позитивного мислення «Саме сьогодні»

Кожного ранку промовляйте собі цей текст. Стимулюйте себе до дії. Не забувайте говорити собі підбадьоруючі слова. Думайте про мужність і щастя, про силу і спокій. Успіхів Вам.

1.     Саме сьогодні в мене буде спокійний день, і я буду щасливою . Щастя – це внутрішній стан кожної людини. Щастя не залежить від зовнішніх обставин. Моє щастя знаходиться всередині мене. Кожна людина щаслива настільки, наскільки вона хоче бути щасливою.

2.     Саме сьогодні я включаюсь в те життя, яке  мене оточує і не буду намагатися пристосувати його до своїх бажань. Я прийму свою дитину, свою сім’ю, свою роботу і обставини свого життя такими, які вони є і намагатимусь повністю їм відповідати.

3.     Саме сьогодні я потурбуюся про своє здоров’я. Я зроблю зарядку, буду дивитись за своїм тілом, уникати шкідливих звичок для здоров’я і думок.

4.     Саме сьогодні я приділю увагу своєму загальному розвитку. Я займусь корисною справою. Я не буду лінитись і примушу працювати свій розум.

5.     Саме сьогодні я продовжу самовдосконалення. Я буду корисною і потрібною своїй дитині, сім’ї, собі самій.

6.     Саме сьогодні я буду приязна до всіх. Я буду виглядати як можна краще, буду люб’язною і щедрою на похвалу. Я не буду прискіпуватись до людей і намагатись їх виправити.

7.     Саме сьогодні я буду жити проблемами тільки сьогодення. Я не буду намагатися вирішити все  і  одразу.

8.     Саме сьогодні я спланую свої справи, які хочу здійснити. Цей план позбавить мене від спіху і нерішучості навіть в тому випадку, якщо я не зможу його точно виконати.

9.     Саме сьогодні я проведу півгодини в спокої та наодинці, повністю розслаблюючись.

10. Саме сьогодні я не буду боятися життя і  особистого щастя. Я буду любити і вірити  в те , що ті, кого я люблю, люблять і вірять мені.

5 порад які принесуть Вам спокій і щастя

v Думайте і поводьтесь життєрадісно і Ви відчуєте себе життєрадісною(им).

v Ніколи не думайте про тих людей, які Вам неприємні. Не згадуйте ті події, які Вам неприємні.

v Єдиний спосіб знайти щастя – це не чекати вдячності, а творити добро заради особистої радості.

v Рахуйте свої удачі, а не свої неприємності.

v Не будьте такими як всі. Знайдіть себе і будьте собою.

Список використаної літератури

1.  Савченко О.  Уміння вчитися – ключова компетентність шкільної освіти //     Освіта України 2006  № 62-63

2.  Титко Г. В.   Мотивація діяльності учнів на уроці // Вінниця  2007

3.  Туріщева Л. В.   Визначення мотивів навчання у школярів на уроках   2008

4.  Бухлова Н. В. Організація самоосвітньої діяльності учнів // Основа   2003

5.  Воронов В. Р. Если учиться неінтересно  1991

6.  Кокошин В. Д.  Початкова школа // 1994 - № 4

7.  Калошин В. Д. Як підвищити ефективність впливу вчителя на учнів // Управління школою  2010 №11

8.  Макаренко А. С. Деякі висновки з мого педагогічного досвіду // Твори у 7 т. // К. : Рад. Школа, 1954 – т. 5

9.  Коменський Я. А. Педагогіка, 1982 – т.1

10.  Вихарева О. А. Система выявления и поддержки интеллектуально одаренных детей // дополнительное образование   2005  № 5